Небо грозовое
Скрыло горизонт
Дождь нас всех покроет
Иль берёт на понт?
Вроде просветлело,
Вечная борьба -
Вновь полнеба бело,
Дальше - чернота.
Но сухие ветры
Прогоняли мрак,
Неба метр за метром
Распрямляя флаг,
И моя молитва
Вычистила всё -
Жаркой была битва
За житьё - бытьё.
А потом так быстро
Солнышко взошло,
Небо стало чистым.
На душе - светло.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
